Монографія. За ред. Ю. В. Бех. — Київ : МП Леся, 2015. — 500 с.
У монографії обґрунтовується прогностична концепція становлення протягом XXI століття планетарного соціального організму на основі трьох провідних тенденцій глобалізації сучасного соціального світу, що ведуть до онтологічної, інформаційної і організаційної єдності процесів і продуктів: мережевого суспільства, інформаційного суспільства і організованого суспільства у структурі Світового суспільства знань; його сутність подається як суперечність між Планетарною особистістю і Світовим суспільством знань, а елементами організаційного ландшафту є Світове громадянське суспільство, Світова держава і Світовий уряд; його життєдіяльність упорядковується системою саморегуляції, що забезпечує породження неожиття; на порядок денний поставлена проблема формування Ноосферної особистості і безтілесних коле- ктивних суб’єктів – носіїв чистої соціальності і розуму; дослідження ноосоціогенезу швидко піднімається на рівень ноокосмогенезу, оскільки планетарна філа життя поступово оволодіває Ближнім Космосом і нестримно летить за межу соціальної сингулярності. Монографія призначена для науковців, викладачів, аспірантів, магістрів, студентів, що займаються дослідженнями проблем ноосоціогенезу, самоорганізації і саморегуляції соціальних систем, загальної теорії управління, а також для практиків – усіх, хто цікавиться проблемами системного аналізу управління і розбудови м’якого управління і самоуправління суспільством.
Світоглядно-методологічні основи дослідження становлення планетарного організмуІдея соціального організму в науковій спадщині планетарної спільноти
Соціальний організм як протиріччя між особистістю і суспільством
Евристична модель родового соціального організму
Соціальний організм як еквіпотенціальна система функціональних конструкцій
Зародження, становлення та розвиток європейського соціального організму
Зародження і становлення загальноєвропейського дому: історичний аспект
Розвиток системи саморегуляції Об’єднаної Європи
Роль системи врядування Європейського Союзу в об’єднанні Європи
Провідні тенденції, виклики та суперечності у морфогенезі та функціонуванні системи саморегуляції Об’єднаної Європи
Геологічні процеси породження планетарного соціального організмуСвітоглядно-ідеологічний процес, або космополітизм, як платформа дослідження еволюції планетарної світсистеми
Мережевість як становлення нової онтології планетарної мегасистеми
Інформаційна єдність планетарної спільноти як провідна засада становлення цілісної світ системи
Тенденція до становлення організаційної цілісності планетарної спільноти і потреба в глобальному управлінні світсистемою
Аналіз становлення інгредієнтів і елементів планетарного соціального організму
Планетарна особистість та її роль у саморозгортанні соціального світу
Світове громадянське суспільство як продукт саморозгортання планетарної спільноти
Світовий уряд як суб'єкт глобалізованого управління соціальним розвитком планетарної спільноти
Світова держава як продукт глобалізованого організаційного розвитку планетарної спільноти
На порозі сингулярності (замість післямови)