З приводу "не треба сваритися": напишіть це пихатому адміну - це ж він почав і закінчив сваритися, тоді й побачите його істинну суть. Я вірю: з ним вчинять так підло, як учинив він. Надалі до цього негідника повертатися не буду. Та й до вас, мабуть, також: вікинги окремо, твірпксівці окремо. Тим паче, що "Не треба сваритися з адмінами/модераторами, треба з ними дружньо жити, і деколи говорити "поганий модератор" заради приколу". Користуйтеся цією порадою. Мені вона не допомогла, може вам колись допоможе. Бувайте!
З приводу "не треба сваритися" Ніколи не треба сваритися - це головне. напишіть це пихатому адміну - це ж він почав і закінчив сваритися, тоді й побачите його істинну суть Вітус говорив, що ви нахамили Kali і в особистому переписуванні ви вичитували його модераторів. Я вірю: з ним вчинять так підло, як учинив він. Я майбутнього не знаю. Надалі до цього негідника повертатися не буду. Це ваш вибір. Та й до Вас, мабуть, також Чому ж? Треба ж деколи поговорити, наскільки цікаві книги Моммзена і Гіббона :-). вікинги окремо, твірпксівці окремо Це нонсенс. Тим паче, що "Не треба сваритися з адмінами/модераторами, треба з ними дружньо жити". Я з вами ні разу не сварився, тим більше я вдячний вам за скан "Буколів". Користуйтеся цією порадою Я її придумав :-Ь Мені вона не допомогла, може Вам колись допоможе. Мені вона допомогла, але на іншому проекті (не Валгалла і не Твірпкс). Бувайте! Чому бувайте? "До побачення" треба говорити.
Ну й брехло, ну й виверт! Так перекрутити з ніг до голови - це вища майстерність. Він би ще написав, буцім це я сам собі нахамив та сам себе забанив (брехати, так на повну). Замість того, аби вибачитись за свою недостойну поведінку (як одна порядна людина з сайту вікингів), ще й зводити такий наклеп! Пробачте за мою погану англійську. Вітус говорив, що ви нахамили Kali (1), і в особистому переписуванні ви вичитували його модераторів (2). 1) Калі я не хамив, оскільки це не моя звичка, тим паче жінці. Я на сайті вікінгів не опускався до рівня образ, хоча мав на це право (у відповідь на хамство). А от вона зі мною розмовляла доволі грубо. Попросіть напіввікинга оприлюднити це листування - мені приховувати нічого, бо правда за мною. Як почитаєте, то буде зрозуміло, хто кого ображав. Хоча, оскільки вона мені в кінці не відповіла та брутально поводилась, я її підколов, але то було на іншому сайті. Там замість"Максимилиан" Калі/Валькірія написала "Максималистка". Після мого коментаря вона виправила. Див. посилання. На Аваксхоумі вони з Калі регулярно викладають файли. Може, він мав на увазі цей випадок. 2) Про модераторів, а точніше їх недоліки, напіввікинг почав до мене розмову. Я по-чесному нагадав випадок із Саві22 (див. оцей коментар). От цитата: "Я его с трудом удовлетворил и успокоил". Цю інформацію можна знайти в моєму особистому листуванні. Треба ж деколи поговорити, наскільки цікаві книги Моммзена і Гіббона :-). Адмін-напіввікинг до ваших послуг. Будете говорити, раз - і "Вы не можете просматривать форум". ...я вдячний вам за скан "Буколів". Так ось дещо говорить про інше: "Не треба сваритися з адмінами/модераторами, треба з ними дружньо жити, і деколи говорити "поганий модератор" заради приколу". Після того, що сталося в країні вікингів, це чисте глузування і знущання - замість підтримки. Ніякої вдячності. Чому бувайте? "До побачення" треба говорити. Іноді те, на чию сторону встанеш, має велике значення. Ви вірите не мені - вірте й далі, але без моєї участі. P. S. Я ж-бо зі всіма сварюся та ще й приколююсь з "достойних" людей. Така ваша думка про мене. Ви з самого початку були на стороні адміна, тож ми з вами по різні боки. Нехай напіввікинг вам допомагає і розмовляє (звичайно, якщо не забанить). Може, коли вас таким же чином змішають з брудом і в цьому ж звинуватять, ви мене зрозумієте. Я умиваю руки.
"Пг., 1918; и Др." - я принял это за выходные данные того давно выложенного файла. Когда пользователь напишет эти данные, его файл будет разблокирован.
... какого файла? Того, который Вы указали, написав, что мой файл (Куглер Б. История крестовых походов DOC) его повторяет. Неужели Вы подумали, что я пишу о Вас, как о третьем лице? В общем, всё это не Ваши проблемы.
Вы об этом файле. Сначала я подумал, что вы сделали повтор (извините, как бы подгадил вам за книгу Юлиана Отступника, тем более, тот повтор - моя ошибка, просто-напросто забыл удалить). Ваша книга Куглера полнее любого другого варианта этой книги. Там присутствуют несколько страниц, которых нет в других изданиях (дежавю, пдф и пр.). Извините, моя большая ошибка. К слову, чего не хватает в книге Моммзена "История римских императоров" на англ. языке?
А, это Вы, Misa123! Мой первый комментарий был грубоват (я не знал, что это Вы), так что мне не на что обижаться. У меня тоже бывают ошибки, когда пишу данные одного файла, а загружаю другой. Вашему файлу не хватает издательства. Среди выделенного красным это присутствовало. Если что - обращайтесь: чем смогу, помогу.
А, это Вы, Misa123! Так-с, це я. Тепер, тільки я звусь Анти-Монітор (без ніяких зазіхань на адміністрацію, а то часом скажуть: є підтекст Анти-Модератор :-Р) Мой первый комментарий был грубоват (я не знал, что это Вы), так что мне не на что обижаться. Сам винен. Пам’ять дирява. У меня тоже бывают ошибки, когда пишу данные одного файла, а загружаю другой. Здається це був такий випадок, завантажував за допомогою флеш-завантажувача, а він не завантажує. Вашему файлу не хватает издательства. Там є видавництво - Routledge. Ось тільки справжні автори твору, два студенти, забуті (сам книгу не читав, Моммзена і на російській трохи важко читати). Если что - обращайтесь: чем смогу, помогу. Буду радий.
... Моммзена і на російській трохи важко читати. Про смаки, як відомо, не дискутують. Але я обожнюю читати Моммзена російською (що й недивно, адже для мене рідна мова - російська). Але якщо б його праця була перекладена тільки на українську, без проблем читав би "Історію римських імператорів". До речі, це Ви відібрали в мене "Царей ордынских". :-)
Але я обожнюю читати Моммзена на російській (що й недивно, адже для мене рідна мова - російська). Одна відповідь, у вас рідна мова російська. Рідною мовою взагалі краще читати. А наскільки я пам'ятаю, будь-яке російськомовне видання основане ще на виданні за Російської імперії. Але якщо б його праця була перекладена тільки на українську, без проблем читав би "Історію римських імператорів". Я би був надзвичайно радий побачити працю Моммзена на українській (бажано 5 томів, а не компіляцію). До того ж історія Рима на українській мові надзвичайно мало, знаю є підручники Сергєєва, Ковальова і Штаерман, а ще переклад праці Машкіна, і зовсім недавно була видана біографія імператора Нерона за авторства Дмитренка (переклад з російської), а ще дуже відома (але видана ще 1959 р.) монографія львівського історика Вейцківського «Зовнішня політика країн Західного Середземномор'я в 264—219 роках до н.е.», надзвичайно поважна праця. І наскільки мені відомо, цим обмежується Історія Рима на українській. Просте порівняння з російською історіографією Рима просто плачевне, там десятки монографій, праць і т. д. Якщо неправий, то виправте, буде цікаво дізнатись, невідомі праці укр. істориків. До речі, це Ви відібрали в мене "Царей ордынских". :-) Тут уже не моя вина. Це я підштовхнув Вітуса (такий невгамовний сканувальник книг, без нього безліч книг не були би присутніми в мережі) зробити перегляд скану з Рутрекера, а він вміє це робити. До речі, у мене є книга Машкіна "Історія Риму" російською мовою, я її пересканував і відправив тому ж Вітусу на опрацювання. Найближчого часу ця книга буде готова.
І наскільки мені відомо, цим обмежується Історія Рима на українській. Напевно, Ви праві. Але, чесно кажучи, здійснити скрупульозний пошук не маю можливості. Просте порівняння з російською історіографією Рима просто плачевне, там десятки монографій, праць і т. д. Російських монографій з епохи Домінату майже немає. Щось є про відносини з варварами, але чогось серйозного я не знаходив, тільки окремі статті в збірниках та журналах. А от період пізньої Республіки - раннього Принципату (I до н. е. - I ст. н. е.) представлений багатьма працями + монографії з соціально-економічної історії. ... Вітуса (такий невгамовний сканувальник книг, без нього безліч книг не були би присутніми в мережі)... За свою працю, на мій погляд, він заслуговує на пам’ятник. У нього є тільки один мінус - десь третина його книг не зовсім історичні (наприклад, купа сталіністської літератури). Цікаво, чи має він книгу Х. Вольфрама "Готы. От истоков до середины VI века"? В Інтернеті "гуляє" "обрізаний" варіант цієї книги, а хотілося б повний. До речі, у мене є книга Машкіна "Історія Риму" російською мовою, я її пересканував і відправив тому ж Вітусу на опрацювання. Найближчого часу ця книга буде готова. Величезне спасибі Вам за це, Anti Monitor! Машкін - один з класиків радянського антикознавства, тому результат вартий праці.
Я зовсім забув про ось таку книгу Кравчук, Римські імператори. Домінат і книгу Майкла Гранта "Розквіт Римської імперії", де описується епоха від 161 до 337.
"Расцвет Римской империи" М. Гранта - чудова книжка. На мій погляд, це найкраще з перекладеного серед іноземної літератури з історії Стародавнього Риму. Читав її в читальному залі бібліотеки нашого університету (читання її - справжнє задоволення). Кравчук навряд чи чимось мене здивує після компіляції Рижова, бо той переважно цитує джерела для біографій. Література, яку Ви запропонували, стосується лише Діоклетіана та Константина, але все одно я Вам вдячний за увагу. Я читав її так давно, що й забув про ці книги. "Падение Римской империи" Хізера я мав на увазі, коли писав про стосунки Риму з варварами (а також книги А. Х. М. Джонса "Гибель античного мира" та Т. Джонса й А. Ерейри "Варвары против Рима").
"Расцвет Римской империи" М. Гранта - чудова книжка. На мій погляд, це найкраще з перекладеного серед іноземної літератури з історії Стародавнього Риму. Це була ось така книга?
Кравчук навряд чи чимось мене здивує після компіляції Рижова, бо той переважно цитує джерела для біографій. Кравчук майже аналогічний Рижову, тільки у нього трохи більше популярно-описового характеру, тоді як Рижов зробив ставку на сухий виклад біографії. Ось, зараз шукаю книгу Кравчука "Октавіан Август", хотілося б почитати. Література, яку Ви запропонували, стосується лише Діоклетіана та Константина, але все одно я Вам вдячний за увагу. Та нема за що. Ці книги стосуються їх біографій, і вони є, як і деякі книги Гранта ("Цезар", "Клеопатра"), науково-популярними. "Падение Римской империи" Хізера я мав на увазі, коли писав про стосунки Риму з варварами (а також книги А. Х. М. Джонса "Гибель античного мира" та Т. Джонса й А. Ерейри "Варвары против Рима"). Епоха Падіння Римської імперії завжди була надзвичайно популярна у західних авторах, там можна нарахувати сотні книг, і усе почалось від книги Гіббона "Занепад і падіння Римської імперії". У нас, в основному, книги зачіпають період від Пунічних війн до Октавіана, а потім поодинокі монографії. Так я до сих пір не знайшов книгу, де була би детально описана Маркоманська війна, є десь 10 сторінок у книзі Колосовської "Паннонія", а це одна із важливіших війн у римській історії. Є ще надія на книгу із ЖЗЛ Фонтен "Марк Аврелій". Теж саме про історію відносин Риму і Германії в 1 ст. до н.е. і 1 ст. н.е., хоча я знайшов значну замітку про цю війну у Маркса чи Енгельса, і за ідеєю радянські історики мали б "мавпувати" і хоча б з’явилась одна книга про Армінія, Маробода, Германіка, але нічого не було. Мене усе це дивує. До речі, на вашій сторінці я вичитав, що у сферах ваших інтересів Парфянське царство. Можливо Ви зустрічали якусь небудь цікаву книгу про неї (книга Бокщаніна у мене є, Малькольм Колледж теж).
Це була ось така книга? Так, це була саме вона (Грант М. Расцвет Римской империи. – Харьков: Книжный клуб, 2005. – 416 с., илл.). Так я до сих пір не знайшов книгу де була би детально описана Маркоманська війна... Мені дуже сподобалось, як написано тут - Махлаюк А. Римские войны. Под знаком Марса. Файл цей не скачував, бо я вже давно маю паперовий варіант. Першоджерел з історії Маркоманських війн два: Діон Кассій ("Римская история", що так і не була перекладена на російську і тим паче українську); "История Августов" (або Авторы жизнеописаний Августов) - біографії Марка Аврелія та Луція Вера. Трохи інформації можна знайти в творах Геродіана та Євтропія. До речі, на вашій сторінці я вичитав, що у сферах ваших інтересів Парфянське царство, можливо Ви зустрічали, якусь небудь цікаву книгу про неї (книга Бокщаніна у мене є, Малькольм Колледж теж). На жаль, окрім згаданої, тільки ці книги: Струве В.В. (отв. ред.). История Ирана с древнейших времён до конца XVIII века (мій файл) Фрай Р. Наследие Ирана (Ваш файл) Ще є дуже дорога книга Ф. В. Режабека Маркоманнские войны 1895 р. Думаю, вона нам з Вами, навіть разом узятими, не по кишені.
Махлаюк А. Римские войны. Под знаком Марса Десь я цю книгу бачив у продажу у Львові. А так, мені відома ця книга, дось легко написана, хоча та ж проблема, в основному описані періоди Пунічних війн (хоча Ревяко - найкращий в даному плані) і війн Цезаря. Є ще цікава книга Голдсуорті "15 воїнів Риму", а також дуже відомої книги про Юлія Цезаря (я виклав англійський варіант книги). Недавно Вітус пересканував книгу Сімона "Війни Рима в Іспанії", деколи і він "балує" надзвичайно доброю книгою про Рим, а не про Сталіна. Діон Кассій ("Римская история", що так і не була перекладена на російську і тим паче українську); Там якісь глави були перекладені, а так треба читати англійською чи в оригіналі (клінгонською :-Р). "История Августов" (або Авторы жизнеописаний Августов) - біографії Марка Аврелія та Луція Вера. Трохи інформації можна знайти в творах Геродіана та Євтропія. Їх переглядав, і теж надзвичайно мало інформації. Як "кіт наплакав". Струве В.В. (отв. ред.). История Ирана Треба переглянути. Треба напевно собі і прикупити якусь книгу Бонгард-Левіна. Ах, мрії-мрії. Фрай Р. Наследие Ирана Добре, що нагадали.
Думаю, книга Дибвойза - все-таки 816 с. - варта 275 грн. (але чим менше вартість, тим краще :-)). Може, і сам би купив, але мене сильно "розорили" Прокопій Кесарійський з Діснером.
Думаю, книга Дибвойза - все-таки 816 с. - варта 275 грн. (але чим менше вартість, тим краще :- :-). Теж думаю купити колись. В Росії на Алібі найдешевший варіант книги десь 200 грн., а з доставкою в Україну буде та ж сама ціна, що і з Києва. Може, і сам би купив А зробили би її скан? мене сильно "розорили" Прокопій Кесарійський з Діснером. Я більше люблю читати не саме першоджерело, а його обробку (Кравчук, Дмитренко, Моммзен). А книги видавництва "Євразія" завжди були дорогими. Хоч би книга була наполовину дешевша, я б її уже купив :-(
... з доставкою в Україну буде та ж сама ціна, що і з Києва. + доставка до Вашого міста. А зробили би її скан? Так, але кинув би до Твірпкса через 3-4 місяці. Треба прочитати всю книгу, відсканувати, виправити помилки, написати латинські та грецькі букви (якщо б такі були). Проте живу на стипендію, так що збирав би гроші десь 8-10 місяців. Я більше люблю читати не саме першоджерело, а її обробку (Кравчук, Дмитренко, Моммзен). А книги видавництва "Євразія" завжди були дорогими. Діснер - це німецький дослідник вандалів. Скан його книги - в Інтернеті 2, 5 роки, але сторінок там нема (тож посилатись на неї у своїй магістерській я не міг), тому довелось купити паперовий екземпляр. Книга Прокопія Кесарійського "Война с персами. Война с вандалами. Тайная история" 1993 р. ("Наука"). Її в Інтернеті не було.
своїй магістерській Магістерська на яку тему?До речі, мені підтвердили реєстрацію на Хісторіка, і я відправив повідомлення до Траяна, щоб він мені відправив той нарис Кудрявцева про маврів.
Магістерська на яку тему? "Вандальсько-римські відносини: від протистояння до союзу (406-475 рр.)". ...той нарис Кудрявцева про маврів. Вестник древней истории. - 1950. - № 4? Якщо так, то завтра перечитаю в читальному залі нашої бібліотеки. Колись почав, але кинув.
"Вандальсько-римські відносини: від протистояння до союзу (406-475 рр.)". Цікава у вас тема, можна розповісти і про пригоди вандалів у Іспанії, потім як прийшли до Африки і отримали від римського імператора підтвердження, що вони спадкоємці Карфагену, і про пограбування Риму, і війну між вандалами і Візантією, де є чорні справи візантійців, а саме підкуп, і хитрий задум Гейзеріха про спалення флоту ромеїв за допомогою брандерів. Якщо так, то завтра перечитаю в читальному залі нашої бібліотеки. Колись почав, але кинув. Ні, дякую, не потрібно, мені Траян відповів, що пошукає і відправить на мило. А так тема досить цікава, майже зовсім не описана в історіографії.
А так тема досить цікава, майже зовсім не описана в історіографії. В радянській історіографії вандальській тематиці, наскільки мені відомо, не присвячено жодної монографії (там по Великому переселенню народів узагалі бідно, окрім праць про готів та соціально-економічні відносини + Корсунський - Гюнтер, а ще посібник "Міжнародні відносини..." Сиротенка). Окрім згаданого, є тільки маленькі посібники тго ж таки В. Т. Сиротенка та частково підходить праця Ділігенського. У періодиці Радянського Союзу по вандалах знайшов такі статті: Беляев С. А. Об одном противоречии «Истории» Виктора из Виты / Античность и современность: Сборник. К 80-летию Ф. А. Петровского. М., 1972. Беляев С. А. Когда Гейзерик захватил Балеарские острова? / Античная древность и средние века: Сборник. – Вып. 10. – Свердловск, 1973. Беляев С. А. Существовал ли в Вандальском королевстве фиск (государственная казна)? / Средние века: Сборник. – Вып. 36. – М., 1973. Беляев С. А. О сенаторах «Истории» Виктора из Виты / Средние века: Сборник. – Вып. 38. – М., 1975.
В радянській історіографії вандальській тематиці, наскільки мені відомо, не присвячено жодної монографії (там по Великому переселенню народів узагалі бідно, окрім праць про готів та соціально-економічні відносини + Корсунський - Гюнтер, а ще посібник "Міжнародні відносини..." Сиротенка). "Совківська" історіографія завжди була досить цікавою, здається вона була надзвичайно плодовитою, але якщо глибше подивитися, то там безліч тем залишилося без уваги, приміром Епір (взагалі не було великих досліджень), ті ж вандали (далі не пригадаю). Тоді як інші є заповнені, хоча б історія Візантії, там є безліч істориків від Успенського до простого студента (хоча історія Візантії після 1204 дуже мало освітлена), та ж сама справа з епохою Риму (перехід від Гракхів до Августа), а інші зовсім не досліджені (епоха від Антонінів до Діоклетіана). Чи Наполеон, крім Манфреда і Тарле, є ще якісь його історики? є тільки посібник В. Т. Сиротенко Вам видніше. Можна назву посібника? Беляев С. А. Когда Гейзерик захватил Балеарские острова? Треба почитати. А то самому цікаво.
"Народные движения в Северной Африке и королевство вандалов и аланов". Цей посібник можна скачати тут. Сиротенко написав ще один посібник про варварів та Римську імперію - "История международных отношений в Европе во второй половине IV - начале VI в.". Неодмінно треба прочитати.
Але майте на увазі: у Сиротенка ("История международных отношений в Европе во второй половине IV - начале VI в.") тисяча помилок - і авторських, і складача тексту (в типографії). Особливо це стосується дат і власних назв (географічні та етнографічні назви, імена і т. п.). До речі, що з Вольфрамом?
Але майте на увазі: у Сиротенка ("История международных отношений в Европе во второй половине IV - начале VI в.") тисяча помилок - і авторських, і складача тексту (в типографії). Особливо це стосується дат і власних назв (географічні та етнографічні назви, імена і т. п.). Буду мати на увазі. Хоча я не дуже цікавлюся цією епохою, "моя епоха" закінчується смертю Септимія Севера, а наступна цікава мені епоха починається з Юстиніана і до арабських завоювань. До речі, що з Вольфрамом? Так і не відповів. Можливо не помітив. Треба винести цю книгу в загальний список "вимог" до Вітуса.
Anti_Monitor, можете дати посилання на список вимог до Вітуса? Валхалла Ну, назвавши "списком "вимог"", я пожартував, це більше прохання пересканувати, за змоги. На сайті потрібно зареєструватися.
Надія помирає останньою... Але навряд чи хтось викладе: всього 1000 примірників. Втім, перші книги цїєї праці вийдуть у наступному році, хоча вони не настільки цінні для істориків (за виключенням 44 р. до н. е. - 68 р. н. е.).
... війну між вандалами і Візантією, де є чорні справи візантійців, а саме підкуп... Взагалі-то, за деякими свідченнями (наприклад, Іоанна Антіохійського), в 468 р. Гейзеріх підкупив Василіска - візантійського командувача флоту. Війна ж 533-534 рр. виходить за межі моєї роботи. Ви, напевно, маєте на увазі Году - намісника Сардинії. Ні, дякую, не потрібно... Я за власним бажанням, щоб поділитися враженнями. Але, власне, у Моммзена про вторгнення маврів до Іспанії в V томі непогано написано.
Взагалі-то, за деякими свідченнями (наприклад, Іоанна Антіохійського), в 468 р. Гейзеріх підкупив Василіска - візантійського командувача флоту. Війна ж 533-534 рр. виходить за межі моєї роботи. Я якраз про цю війну 468 року - експедицію 1113 кораблів у Африку, де Гейзеріх підкупив Василіска, а потім підпалив візантійський флот за допомогою брандерів. Війна ж 533-534 рр. виходить за межі моєї роботи. На жаль (а можливо, і ні) також цікава війна. Хоча мене більше цікавить війна Юстиніана в Італії та Іспанії (ось тут і є загадки). де є чорні справи візантійців. Мій ляп, подумав про візантійців і написав "візантійців", а треба було "вандалів". Ви, напевно, маєте на увазі Году - намісника Сардинії Я чомусь не пам'ятаю такого. Я за власним бажанням, щоб поділитися враженнями. Та у мене уже є ця стаття, зараз тільки роздрукую і буду читати. Але, власне, у Моммзена про вторгнення маврів до Іспанії в V томі непогано написано. Де я таке пропустив? Це було у дореволюційному виданні? А то у мене в друкованому вигляді тільки том 3 книга 5 із "Римської історії".
Де я таке пропустив? Моммзен Т. История Рима. Т. V. Провинции от Цезаря до Диоклетиана. - М.: Издательство иностранной литературы, 1949. - 631 с. Я чомусь не пам'ятаю такого. Прокопій пише про нього ("Война с вандалами"): "Среди рабов Гелимера был некто Года, по происхождению гот, смелый, энергичный и физически очень сильный. Казалось, он был очень предан интересам своего господина. Этому Годе Гелимер поручил остров Сардинию как для того, чтобы охранять ее, так и для того, чтобы собирать ежегодную дань. Но он не сумел пережить посланного судьбой счастья, душа его не выдержала, он попытался захватить власть, и не только не считал нужным отправлять ежегодную дань, но весь этот остров он отнял у вандалов и завладел им. И когда он услышал, что василевс Юстиниан собирается идти походом против Ливии и Гелимера, он написал ему следующее: «Не под влиянием необдуманного порыва и не потому, что я испытал от своего господина оскорбление, я решился на отпадение, а потому, что увидал, сколь велика его жестокость по отношению к родственникам и подданным; я по доброй воле не захотел быть участником его бесчеловечных поступков. Лучше служить государю справедливому, законному, чем тирану, приказывающему совершать беззакония. Согласись же содействовать мне в моем стремлении и прислать мне войско, чтобы у меня было достаточно сил защищаться от нападения». Василевс получил это послание с радостью и отправил к нему послом Евлогия с письмом, где он хвалил Году за его разумное решение и его ревность к справедливости; он обещал ему содействие, намереваясь дать солдат и стратига, который вместе с ним будет охранять остров и сможет помочь ему в других отношениях так, чтобы со стороны вандалов он не испытал никаких неприятностей. Прибыв на остров Сардинию, Евлогий обнаружил, что Года принял имя царя и внешние знаки власти, а также окружил себя телохранителями. Когда он прочел письмо василевса, он сказал, что желательно, чтобы в знак союза к нему прибыли солдаты, а в военачальнике он совершенно не нуждается. Написав то же самое василевсу, он отослал с этим письмом Евлогия. Василевс, еще не зная об этом письме, стал готовить для совместной с Годой охраны острова четыреста воинов во главе с архонтом Кириллом".
Моммзен Т. История Рима. Т. V. Провинции от Цезаря до Диоклетиана. - М.: Издательство иностранной литературы, 1949. - 631 с. Дивився у дореволюційному виданні, там всього один абзац. Прокопій пише про нього ("Война с вандалами"): Згадав.
... там всього один абзац. У тому виданні, що я вказав, 2/3 сторінки (18 строк + 28 строк примітки мілким шрифтом) присвячені вторгненням маврів до Іспанії. Треба почитати. Ви прочитали?
У тому виданні, що я вказав, 2/3 сторінки (18 строк + 28 строк примітки мілким шрифтом) присвячені вторгненням маврів до Іспанії. Ви можете зробити фотографію чи скан (якщо книга ваша)? Найімовірніше, дореволюційне видання було дещо обрізаним відносно радянського. Ви прочитали? Читаю :-). Просто трохи зараз зайнятий, та статтю зберіг.
Ви можете зробити фотографію чи скан (якщо книга ваша)? Книга не моя (знаходиться в читальній залі), але я зробив пару ксерокопій. У суботу, якщо не забуду, зроблю скан і перешлю Вам на e-mail. Читаю :-). Просто трохи зараз зайнятий, та статтю зберіг. Що Ви маєте на увазі?
Книга не моя (знаходиться в читальній залі), але я зробив пару ксерокопій. У суботу, якщо не забуду, зроблю скан і перешлю Вам на e-mail. Буду дуже вдячний, до речі, дещо про маврів знайшов у книзі по історії Іспанії, яку недавно виклав, автор - Лалагуна. Що Ви маєте на увазі? Я маю на увазі статтю про завоювання вандалами Балеарських островів.
Десь прочитав, не згадаю де, вибачайте. Що Ви мали на увазі, коли написали, що книга "Гуситские войны" знайшлася? Книга Рубцова була у одного знайомого Вітуса, і він дав її на обробку. До речі, чим відрізняються видання 1987 і 2003 року "Хрестоматии по истории Древнего Рима" за ред. Кузіщина?
+ доставка до Вашого міста. Зрозуміло. Так, але кинув би до Твірпкса через 3-4 місяці. Треба прочитати всю книгу, відсканувати, виправити помилки, написати латинські та грецькі букви (якщо б такі були). Проте живу на стипендію, так що збирав би гроші десь 8-10 місяців. Я більше люблю скани, такі як робить їх Вітус, без перетворення в текстовий документ. Я книгу Машкіна сканував два дні (перший день всього 20-30 сторінок) (сірий скан). Потім кинув в СканКромсатор і за кілька годин він зробив очищений скан. Но, у мене книги не так получаються так як у Вітуса, тому і йому відправив. Тому краще робити скани як у Вітуса, ніж ФайнРідером(чи подібним). Тому я за тільки за Дежавю і Пдф. Діснер - це німецький дослідник вандалів. Скан його книги - в Інтернеті 2,5 роки, але сторінок там нема, тому довелось купити паперовий екземпляр. Я не дуже цікавлюся вандалами, но ось із цієї серії хотів купити книгу про Фрідріха Барбароссу, але на жаль, коли "припекло", її уже не було. А хіба її не було в інтернеті чи переклад від "Науки" чимось відрізнявся від інших? Це ваш скан і оброблення /file/609063/
Я хіба її не було в інтернеті чи переклад від "Науки" чимось відрізнявся від інших. Це ваш скан і оброблення /file/609063/ Ні, цей скан не мій. Згадав, скан книги Прокопія в RTF був в Інтернеті з 2009. Взагалі видань Прокопія було досить багато: Прокопий Кесарийский. Война с готами / Пер. С. П. Кондратьева. М., 1950. Прокопий Кесарийский. Война с готами. О постройках / Пер. С. П. Кондратьева. М., 1996. Прокопий Кесарийский. Война с персами. Война с вандалами. Тайная история / Пер., ст., комм. А. А. Чекаловой. М., 1993 (СПб., 1998, 2001). Мені була потрібна книга з "Войной с вандалами". Від дореволюційного видання я отримав дуже неприємне враження.
Ні, цей скан не мій. Згадав, скан книги Прокопія в RTF був в Інтернеті з 2009. Взагалі видань Прокопія було досить багато: Прокопий Кесарийский. Война с готами / Пер. С. П. Кондратьева. М., 1950. Прокопий Кесарийский. Война с готами. О постройках / Пер. С. П. Кондратьева. М., 1996. Прокопий Кесарийский. Война с персами. Война с вандалами. Тайная история / Пер., ст., комм. А. А. Чекаловой. М., 1993 (СПб., 1998, 2001). Це як переклади Дюни Френка Герберта, є безліч перекладів, але усі з помилками і неточностями. Навіть прославлений переклад Вязникова для АСТ, наскільки я дивився на сайті фанатів Дюни, то і там є помилки, хоча книга і надзвичайно цікава (хоча, я читав і цікавіші, Хайнлайн, Азімов, а книга Бестера "Тигр! Тигр!" - за один день прочитав, не міг відірватися). Мені була потрібна книга з "Войной с вандалами". Від дореволюційного видання я отримав дуже неприємне враження. У мене є книга Гіббона, тому потреби в Прокопії не бачу. Ось зараз читаю Діона Кассія на англійській, цікава річ, но чомусь мало. Балломар згадується всього раз(?) (хотів би про нього написати у Вікіпедію). Хоча наскільки мені відомо, Діон Кассій найбільше писав про неї. Можливо, вам відома найповніша збірка Діона Кассія. І треба якось когось підштовхнути до його перекладу хоча б з англійської.
Можливо, вам відома найповніша збірка Діона Кассія. Трохи інформації є на сайтах Римская слава (третій пост знизу) та Древний Рим. Тут написано про битву в Тевтобурзькому лісі. Можливо, все це Вам відомо, але більшого запропонувати, на жаль, не можу.
Дякую. Но, я шукав англійську версію і її знайшов http://penelope.uchicago.edu/Thayer/E/Roman/Texts/Cassius_Dio/home.html Ще російські переклади згадані тут http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%BE%D0%BD_%D0%9A%D0%B0%D1%81%D1%81%D0%B8%D0%B9
Теж саме про історію відносин Риму і Германії в 1 ст. до н.е. і 1 ст. н.е... В книзі Ю. Колосовської II глава - "Племена и Рим на Рейне и на Дунае и I в. до н.э. - I в. н.э.: свевы, маркоманны, херуски, даки" (с. 27-71) і, як я вже писав, V глава - ""Маркоманнские войны" с племенами на Дунае" (с. 128-157) {про сторінки я прочитав в рецензії у ВДИ}, в книзі Махлаюка є інформація на с. 278-281 та 353-359 (про війну з кімврами та тевтонами - с. 250-262).
По-перше, з глави «"Маркоманнские войны" с племенами на Дунае» на цьому сайті є всьго шість сторінок з тридцяти. По-друге, ті глави, що тут представлені, судячи з усього, викладені не повністю. Тобто це лише невеличкі фрагменти книги (в одному написано «с. 98-104», в іншому в кінці трикрапка, та й взагалі тексту небагато). По-третє, напевне текст книги взятий з Барбарикума, оскільки є посилання на нього. На жаль, цей сайт не працює (в усякому разі нормально).
Знайшов ще одну книгу про Маркоманські війни за авторства Цвіккера: Zwikker, W. Studien zur Markussäule (опис подій війни за Колоною Аврелія). На превеликий жаль, книга німецькою мовою, тому треба негайно вчити німецьку :-)
Німецька мова для мене жахлива. Не знаю, я її не вчив, хоча і сам Наполеон говорив, що німецьку мову неможливо вивчити (він її вчив, але не вийшло, хоча він і французькою говорив з сильним акцентом). Що й сказати: мова Гітлера. :-) Не тільки Гітлера, але й Моммзена, Нібура, Сімона і ще безлічі істориків, імена яких я не памятаю і не знаю. :-) Я б не взявся її вчити навіть за гроші. Зараз такі часи. Колись німецька мова була надзвичайно популярна в Російській імперії (хоча потім поступилася французькій). Але Вам бажаю успіхів в цьому Не думаю, що я її вивчу, у мене нема нахилу до вивчання іноземних мов, англійська сама собою вийшла через постійне читання з Інтернету англ. текстів, польська, тому що я в дитинстві дивився мультфільми на польській мові (розумію усе, але ось писати польською не вмію) :-Р, а російська через читання російськомовних книг. Ось такі справи. Як ви думаєте, хтось на сайті зголосився би перекласти книгу Цвіккера за бали?
Колись німецька мова була надзвичайно популярна в Російській імперії... Перша половина XVIII ст. - "золотий вік" німецької мови в Росії (1730-1741 рр. - ще й німців у Росії).
Але і після цього ця мова залишалась надзвичайно важливою в Російській імперії. Наскільки мені відомо, для Миколи ІІ німецька була другою рідною мовою, тому й не дивно, что він надзвичайно дружив з кайзером Вільгельмом ІІ, і була надзвичайно велика імовірність того, що в разі Світової війни він його підтримає, але так не сталось.
Як ви думаєте, хтось на сайті зголосився би перекласти книгу Цвіккера за бали? Навряд чи. Але спробувати варто. Напишіть оголошення тут. Треба винести цю книгу в загальний список "вимог" до Вітуса. Внесіть, будь ласка і вказані книги (якщо можна). Це те, що мені потрібно найбільше.
Навряд чи. Але спробувати варто. Напишіть оголошення тут. Треба колись написати, хоча б хтось якусь главу переклав. Внесіть, будь ласка і вказані книги (якщо можна). Це те, що мені потрібно найбільше. Зараз внесу. Тільки треба познаходити відповідні книги на Озоні чи Лабіринті.
Ось тільки що знайшов книгу про Маркоманські війни на англійській і відправив її на Твірпкс. Називається "Kovacs Peter, Marcus Aurelius' Rain Miracle and the Marcomannic Wars"
Відредагував вихідні дані Вашого файлу. Будьте уважніші з оформленням. Що стосується його змісту - не можу нічого сказати, бо англійську знаю задовільно.
Відредагував вихідні дані Вашого файлу. Будьте уважніші з оформленням. Я копіював з сайту, з якого скачував. Що стосується його змісту - не можу нічого сказати, бо англійську знаю задовільно. Англійську знаю не краще, але ось читати треба і хоча б зрозуміти суть.
Ні. Я зареєструвався на ancientrome.ru і створив тему про Маркоманські війни і вторгнення маврів. Аелія є також на цьому сайті, можливо, вона допоможе.
В книзі Ю. Колосовської II глава Все-таки, я думаю спочатку прикупити книгу "Політична історія Парфії", а то вона єдина в свому роді, я її шукав на англійській мові і не знайшов! За ідеєю, вона уже давно мала гуляти в Неті. Якщо не передумаю. {про сторінки я прочитав в рецензії у ВДИ} За рецензію велике спасибі. в книзі Махлаюка є інформація на с. 278-281 та 353-359 В принципі в Махлаюка та ж інформація, яку я знав. Але не згадано, що керував походом на Рим вождь маркоманнів Балломар, надзвичайно відома фігура свого часу, фактично той же Децебал для Марка Аврелія, як і Тевтобод для Марія (якщо фантазію розгуляти, можна привести десятки прикладів). Є виклад легенди про божественний дощ. Ось що нове дізнався для себе, то це імена царів квадів. Ось про Германію на перетині АД і ВС, а саме битву в Тевтобурзькому лісі, є стаття в журналі "Навколо світу", та книга Крізі "15 найвеличніших битв історії" (тільки у нас це двотомник з іншою назвою), є, як це не прискорбно, хороша замітка у Енгельса (чисто випадково знайшов), і ще якісь книги. Про війну з кімврами і тевтонами треба звичайно брати книгу Моммзена (2 том), на жаль він тільки є у версії ще часів царської Росії.
Главу з книги Моммзена про війну з кімврами та тевтонами (II том, переклад 1937 р.) можна прочитати тут. Треба час від часу передивлятися Зміст, бо кількість глав поповнюється, і не тільки це - через Новини можна слідкувати за інформацією, що з’являється на сайті «Древний Рим» (монографії або їх частини, статті, антична література та археологія).
Главу з книги Моммзена про війну з кімврами та тевтонами (II том, переклад 1937 р.) можна прочитати тут. Я як раз звітам скомпілював ось так книгу Моммзена разом 1-й том. /file/184771/ Треба час від часу передивлятися Зміст, бо кількість глав поповнюється А ось цього не знав, спасибі. через Новини можна слідкувати за інформацією, що з’являється на сайті «Древний Рим» Треба слідкувати.
Зрозуміло, книга Режабека через виконану працю і через те, що книга була видана ще за часів Російської імперії, настільки дорога. Ось би вона потрапила до хороших рук, які зроблять репринт чи перевидання, чи хоча б скан. А то ціна дуже кусюча, я ще такої не зустрічав. Про книгу Колосовської я чув, але ніде не бачив. Дякую, що вказали на те, що вона в укр. Алібі. Можливо і колись куплю, тількі гроші назбираю :-(, якщо тільки не знайдеться когось швидшого. Все таки, я більше розраховую на книгу Фонтена "Марк Аврелій", ЖЗЛ і іноземний історик зазвичай надзвичайно хороше поєднання (згадую Ру - "Тамерлан"). Знаю, є ще така книга по історії Парфії Дибвойз. Політична історія Парфії, але на жаль також "кусюча".
Махлаюк А. Римские войны. Под знаком Марса Десь, я цю книгу бачив у продажу у Львові. А так, мені відома ця книга, дось легко написана, хоча та ж проблема, в основному описані періоди Пунічних війн (хоча Ревяко - найкращий в даному плані) і війн Цезаря. В книзі А. Махлаюка (с. 421-437) досить докладно написано про Маркоманські війни, іноді цитується Діон Кассій. У всякому разі кращого опису цих війн я не зустрічав.Довідкова інформація (можливо, знадобиться) та бібліографія:К этому времени на северных границах Империи через Дунай перешли грозные германские племена. Кстати, дунайскую границу охраняло целых 10 легионов (для сравнения – на Рейне стояло 4 легиона). Эта миграция привела к событиям, серьезно изменившим карту Европы. Сначала в Верхнюю Германию вторглось племя хаттов. С ним удалось справиться, но через четыре года сложилась гораздо более сложная ситуация, когда относительно романизированные маркоманы заодно с лангобардами и другими племенами переправились через Дунай, а их союзники сарматы выступили между Дунаем и Тисой. В 167 г. Марк Аврелий был вынужден прибыть на северную границу, и с тех пор его основной задачей была организация отпора германцам. В 170 г., или чуть раньше, маркоманны и квады, прорвавшиеся через равнинные земли южнее верхнего и среднего течения Дуная, сожгли Опитергий и осадили Аквилею. Почти одновременно племена из карпатского региона, захватили область в нижнем течении Дуная и проникли в Грецию, где разграбили Элевсин. Армии Аврелия были ослаблены страшной эпидемией, пришедшей с востока, и смогли навести порядок лишь после затяжных кампаний. Императору пришлось разрешить германцам поселиться на территории Империи – в Дакии, Паннонии и самой Германии. Тем самым было положено начало варваризации Римской империи. Также Аврелий решился на захват новых территорий и создание двух новых провинций: Сарматии между Дунаем и Тисой, и Маркомании на территории современных Словакии и Моравии. В 175 г. императору пришлось отправиться на восток, где поднял мятеж Авидий Кассий, управлявший римскими провинциями в Азии. Возможной причиной мятежа стали слухи о гибели Марка Аврелия на Дунае. Так или иначе, но претензии Кассия на императорский трон поддержали все восточные провинции, кроме Вифинии и Каппадокии. Но когда стало известно, что Аврелий собирается на восток, то восстание угасло само собой, а Кассий был убит своими же приближенными. Наведя порядок на востоке, Аврелий вернулся в 176 г. в Рим, а на следующий год вновь отправился на северную границу сражаться с германцами. В 178 г. римляне одержали значительную победу над маркоманами, которая почти позволила обеспечить осуществление захватнических намерений Аврелия. Но после смерти императора в 180 г., его сын и наследник Коммод отказался от завершения захвата новых территорий. [Войны древнего Рима: Расцвет и закат Римской империи (Шустов В. Е.)]Источн.: SHA, Marc., 12-14, 27; там же, Commod, 12; Aur. Vict., De Caes., XVI; Dio Cass., LXXI, LXXII.Лит.: Farguharson A. S. L., Marcus Aurelius: his life and his world, Oxf., 1951; Oliva P., Einige Probleme der Markomannenkriege, "Sozialökonomische Verhältnisse im alten Orient und im klassischen Altertum", В., 1961, S. 217-27. [Советская историческая энциклопедия]
В книзі А. Махлаюка (с. 421-437) досить докладно написано про Маркоманські війни, іноді цитується Діон Кассій. У всякому разі кращого опису цих війн я не зустрічав. Є ще книга Колосовської /file/227176/ З неї також дещо дізнався. [Войны древнего Рима: Расцвет и закат Римской империи (Шустов В. Е.)] В принципі, тут теж саме, що і у книзі Махлаюка, але є згадка про кількість легіонів, про вторгнення хаттів(насправді, їх вторгнення було не в 163, а в 161-162 (навіть 160), в останній рік правління Антонія Пія і перший Аврелія). І про саме прибуття Марка Аврелія на фронт також існують різночитання, а ще більше зі самим вторгненням Балломара, то він відбувся в 169, то в 170. Почти одновременно племена из карпатского региона, захватили область в нижнем течении Дуная и проникли в Грецию, где разграбили Элевсин. Про цю подію я знайшов статтю у ВДИ: О. В. Кудрявцев — Вторжение костобоков в балканские провинции Римской империи А доречі, про ВДИ, я там знайшов надзвичайно цікаву статтю О. В. Кудрявцев — К вопросу о вторжениях мавров в испанские провинции Римской империи во второй половине II в. н. э. А історія цього вторгнення ще більш загадкова, ніж Маркоманнські війни, єдину згадку я знайшов у книзі Альтаміра-і-Кревеа, але тільки згадку, що було два вторгнення і все. Але, на превеликий жаль, посилання, щоб скачати цю статтю, вмерло, втім я знайшов її автора (такий собі "Марк Ульпий Траян"), але ніяк не можу зареєструватися на сайті historica.ru (тут є як раз "мертве посилання"). Думаю, можливо, ви там зареєстровані, і могли б мені допомогти, і зв'язатись зі "Марком Ульпієм Траяном" і отримати її, а то вона відкриває ще невідому сторінку в історії Риму.
Є ще книга Колосовської /file/227176/, з неї також дещо дізнався. Про неї дещо знаю. Це ж я її виклав. ...посилання, щоб скачати цю статтю, вмерло, втім я знайшов її автора (такий собі "Марк Ульпий Траян"), але ніяк не можу зареєструватися на сайті historica.ru (тут є як раз "мертве посилання"). Думаю, можливо, ви там зареєстровані, і могли б мені допомогти, і зв'язатись зі "Марком Ульпієм Траяном" і отримати її, а то вона відкриває ще невідому сторінку в історії Риму. Я зареєструвався там кілька місяців тому. Поки написати ні "Траяну", ні Елії не виходить. Буду намагатися з ними поспілкуватися.
Я також зареєструвався, але чомусь адмін не підтвердив моєї заявки. Незрозуміло, чому? Сайт, наскільки можу судити, хороший, але ось проблема з реєстрацією.Я здається навіть вас бачу.
Спробуйте зареєструватися ще раз, але звертайте увагу на будь-які дрібниці. Можливо, у Вас вийде, хоча б і не одразу. У мене проблеми набагато складніші: не можу навіть відповісти на пост, що Ви згадували, та й взагалі написати повідомлення. P. S. Так, я зараз на сайті historica.
Спробуйте зареєструватися ще раз, але звертайте увагу на будь-які дрібниці. Я тільки що зареєструвався на цьому сайті десь в п'ятий раз:-). Всі попередні рази невдалі. У мене проблеми набагато складніші: не можу навіть відповісти на пост, що Ви згадували, та й взагалі написати повідомлення. У мене така ж проблема, просто Адміністратор не активував користувача. У мене та ж сама проблема. Хоча б можна було написати приватне повідомлення чи на мило, а то ніяк. Здається, зареєструвався, але не можеш нічого зробити. І навіщо так "тупо" зроблено, можна тільки здогадуватись.
В книзі Томека читав тільки початок. Там давньої історії надзвичайно мало. Мені більше до вподоби книга "Неедлы З. История чешского народа", там є значно більше інформації про Чехію від кельтів до падіння Риму. Хоча і там мало про Маркоманську війну, проте багато про Маробода.
Напевно, Ви праві. Але, чесно кажучи, здійснити скрупульозний пошук не маю можливості. Я думав, ви як історик, можливо, розкриєте очі на декілька книг про Рим на українській. Треба, все-таки, щоб хтось переклав Моммзена на українську. Російських монографій з епохи Домінату майже немає. Щось є про відносини з варварами, але чогось серйозного я не знаходив, тільки окремі статті в збірниках та журналах. А от період пізньої Республіки - раннього Принципату (I до н. е. - I ст. н. е.) представлений багатьма працями + монографії з соціально-економічної історії. Дайте пригадаю, є книга "Князький. Император Диоклетиан и закат античного мира", наскільки я чув про неї, дуже хороша книга. Взагалі всі книги видані в "Античній бібліотеці" дуже хороші. Про Констянтина Великого, є дві книги, Дж. Бейкера (дуже цікава) і Буркхарда "Век К. В.". Це наскільки я памятаю. Є ще книга, пересканована Вітусом, "Хизер. Падение Римской империи", але наскільки я памятаю, вона уже про епоху з Валентиніана І. Можливо, вам знайомі ці книги. Всяке буває. А ось з Принципату справді багато, той же Машкін (Август), Утченко (Юлій Цезар і Ціцерон). Хоча і попередні епохи є досить добре описані в працях: Казаров (Пірр), Ревяко (Пунічні війни), Ковальов (Ганнібал), Молев (Мітрідат), і це тільки популярні книги, а скільки з історії господарства, розвитку рабства, повстань і т. д. За свою працю, на мій погляд, він заслуговує на пам’ятник. І не тільки йому, на Рутрекері є багато сканувальників, серед них виділяється Дарк_амбіент, але там деякі книги бажають чекати кращого, так зроблена вичитка з помилками, деякі книги з чорними полосами і деколи навпаки є білі полоси, коли не видно тексту, треба з цим боротись. У нього є тільки один мінус - десь третина його книг не зовсім історичні (наприклад, купа сталіністської літератури). У нього такі смаки, що поробиш, не буду я його за це звинувачувати, старається, прагне людям допомогти, одного разу мені сказав, що він пересканував/обробив більше сотень книг, і в це легко повірити (зрозуміло, що деякі скани йому відправляли для обробки). Цікаво, чи має він книгу Х. Вольфрама "Готы. От истоков до середины VI века"? В Інтернеті "гуляє" "обрізаний" варіант цієї книги, а хотілося б повний. Я його запитаю, можливо є. Величезне спасибі Вам за це, Anti Monitor! Машкін - один з класиків радянського антикознавства, тому результат вартий праці. Та нема за що, тим більше, якщо люди (історики) дізнаються, що у мене книга Машкіна і сканер в дома, і я її ще не пересканував, то вони візьмуть і закидають мене помідорами :-)
Вітаю Вас з "майстром"! Чекаю нових звершень. Мабуть, Ви вже давно майстер, але я до Вашого особистого кабінету тільки зараз зайшов, вибачте за запізнення. Всього найкращого, Misa123!
Дещо почистив у наявних, крім Болгарії. Це робота жахлива, намагався більше, але коли з допомогою DjVu Small усі їхні розміри вийшли по 300МВ, тому тільки відредагував деякі сторінки, вставлянням малюнків у PDF. Чому люди не можуть зробити один красивий скан, щоб усі ним користувались, а видаляють сторінки, роблять сторінки з чорними полосами, із закарлюченими чи "нечитабельними " малюнками?
Дякую за п’ятірку в профілі! Ваші книги, які я шукав на сайті, уже завантажив. Якщо будуть новини щодо моїх запитів – повідомляйте. З повагою, історик.
Величезна вам подяка за книги Єремєєва та Тереножкіна. Книга Х. Вольфрама вже викладена на сайті. Що ж стосується Зосіма, то в мене є тільки окремі частини його "Нової історії" на російській мові (але хотілося б мати цілу книгу.
Пожалуйста, не ставьте запятые после инициалов автора; не дублируйте в описании то, что уже есть в заголовке.Молодяков В. Э., Несостоявшаяся ось: Берлин — Москва — Токио. - М.: Вече, 2004. Книга историка В. Э. Молодякова— первое большое исследование по истории концепции «континентального блока» Германии, СССР и Японии и усилий по ее реализации. На рубеже 1940—1941 гг. «континентальный блок», каким он...
Благодарю Вас за пятерку в Профиле, очень приятно)Еще раз повторюсь, Ваш подарок просто чудо! Спасибо огромнейшее! Я в Восторге) Всего самого светлого!
Здравствуйте! Вы верно подметили отсутствие моего любимого Автомодераторушки в списке модераторов на страничке о Сайте!За наблюдательность и внимание к деталям! Благодарю! Успехов!
Комментарии
Ніколи не треба сваритися - це головне.
напишіть це пихатому адміну - це ж він почав і закінчив сваритися, тоді й побачите його істинну суть
Вітус говорив, що ви нахамили Kali і в особистому переписуванні ви вичитували його модераторів.
Я вірю: з ним вчинять так підло, як учинив він.
Я майбутнього не знаю.
Надалі до цього негідника повертатися не буду.
Це ваш вибір.
Та й до Вас, мабуть, також
Чому ж? Треба ж деколи поговорити, наскільки цікаві книги Моммзена і Гіббона :-).
вікинги окремо, твірпксівці окремо
Це нонсенс.
Тим паче, що "Не треба сваритися з адмінами/модераторами, треба з ними дружньо жити".
Я з вами ні разу не сварився, тим більше я вдячний вам за скан "Буколів".
Користуйтеся цією порадою
Я її придумав :-Ь
Мені вона не допомогла, може Вам колись допоможе.
Мені вона допомогла, але на іншому проекті (не Валгалла і не Твірпкс).
Бувайте!
Чому бувайте? "До побачення" треба говорити.
Вітус говорив, що ви нахамили Kali (1), і в особистому переписуванні ви вичитували його модераторів (2).
1) Калі я не хамив, оскільки це не моя звичка, тим паче жінці. Я на сайті вікінгів не опускався до рівня образ, хоча мав на це право (у відповідь на хамство). А от вона зі мною розмовляла доволі грубо. Попросіть напіввікинга оприлюднити це листування - мені приховувати нічого, бо правда за мною. Як почитаєте, то буде зрозуміло, хто кого ображав.
Хоча, оскільки вона мені в кінці не відповіла та брутально поводилась, я її підколов, але то було на іншому сайті. Там замість"Максимилиан" Калі/Валькірія написала "Максималистка". Після мого коментаря вона виправила. Див. посилання. На Аваксхоумі вони з Калі регулярно викладають файли. Може, він мав на увазі цей випадок.
2) Про модераторів, а точніше їх недоліки, напіввікинг почав до мене розмову. Я по-чесному нагадав випадок із Саві22 (див. оцей коментар). От цитата: "Я его с трудом удовлетворил и успокоил". Цю інформацію можна знайти в моєму особистому листуванні.
Треба ж деколи поговорити, наскільки цікаві книги Моммзена і Гіббона :-).
Адмін-напіввікинг до ваших послуг. Будете говорити, раз - і "Вы не можете просматривать форум".
...я вдячний вам за скан "Буколів".
Так ось дещо говорить про інше: "Не треба сваритися з адмінами/модераторами, треба з ними дружньо жити, і деколи говорити "поганий модератор" заради приколу". Після того, що сталося в країні вікингів, це чисте глузування і знущання - замість підтримки. Ніякої вдячності.
Чому бувайте? "До побачення" треба говорити.
Іноді те, на чию сторону встанеш, має велике значення. Ви вірите не мені - вірте й далі, але без моєї участі.
P. S. Я ж-бо зі всіма сварюся та ще й приколююсь з "достойних" людей. Така ваша думка про мене. Ви з самого початку були на стороні адміна, тож ми з вами по різні боки. Нехай напіввікинг вам допомагає і розмовляє (звичайно, якщо не забанить). Може, коли вас таким же чином змішають з брудом і в цьому ж звинуватять, ви мене зрозумієте. Я умиваю руки.
Все исправлю.
Того, который Вы указали, написав, что мой файл (Куглер Б. История крестовых походов DOC) его повторяет. Неужели Вы подумали, что я пишу о Вас, как о третьем лице? В общем, всё это не Ваши проблемы.
Ваша книга Куглера полнее любого другого варианта этой книги. Там присутствуют несколько страниц, которых нет в других изданиях (дежавю, пдф и пр.).
Извините, моя большая ошибка.
К слову, чего не хватает в книге Моммзена "История римских императоров" на англ. языке?
Так-с, це я.
Тепер, тільки я звусь Анти-Монітор (без ніяких зазіхань на адміністрацію, а то часом скажуть: є підтекст Анти-Модератор :-Р)
Мой первый комментарий был грубоват (я не знал, что это Вы), так что мне не на что обижаться.
Сам винен. Пам’ять дирява.
У меня тоже бывают ошибки, когда пишу данные одного файла, а загружаю другой.
Здається це був такий випадок, завантажував за допомогою флеш-завантажувача, а він не завантажує.
Вашему файлу не хватает издательства.
Там є видавництво - Routledge. Ось тільки справжні автори твору, два студенти, забуті (сам книгу не читав, Моммзена і на російській трохи важко читати).
Если что - обращайтесь: чем смогу, помогу.
Буду радий.
Про смаки, як відомо, не дискутують. Але я обожнюю читати Моммзена російською (що й недивно, адже для мене рідна мова - російська). Але якщо б його праця була перекладена тільки на українську, без проблем читав би "Історію римських імператорів".
До речі, це Ви відібрали в мене "Царей ордынских". :-)
Одна відповідь, у вас рідна мова російська. Рідною мовою взагалі краще читати. А наскільки я пам'ятаю, будь-яке російськомовне видання основане ще на виданні за Російської імперії. Але якщо б його праця була перекладена тільки на українську, без проблем читав би "Історію римських імператорів".
Я би був надзвичайно радий побачити працю Моммзена на українській (бажано 5 томів, а не компіляцію). До того ж історія Рима на українській мові надзвичайно мало, знаю є підручники Сергєєва, Ковальова і Штаерман, а ще переклад праці Машкіна, і зовсім недавно була видана біографія імператора Нерона за авторства Дмитренка (переклад з російської), а ще дуже відома (але видана ще 1959 р.) монографія львівського історика Вейцківського «Зовнішня політика країн Західного Середземномор'я в 264—219 роках до н.е.», надзвичайно поважна праця.
І наскільки мені відомо, цим обмежується Історія Рима на українській. Просте порівняння з російською історіографією Рима просто плачевне, там десятки монографій, праць і т. д. Якщо неправий, то виправте, буде цікаво дізнатись, невідомі праці укр. істориків.
До речі, це Ви відібрали в мене "Царей ордынских". :-)
Тут уже не моя вина. Це я підштовхнув Вітуса (такий невгамовний сканувальник книг, без нього безліч книг не були би присутніми в мережі) зробити перегляд скану з Рутрекера, а він вміє це робити.
До речі, у мене є книга Машкіна "Історія Риму" російською мовою, я її пересканував і відправив тому ж Вітусу на опрацювання. Найближчого часу ця книга буде готова.
Напевно, Ви праві. Але, чесно кажучи, здійснити скрупульозний пошук не маю можливості.
Просте порівняння з російською історіографією Рима просто плачевне, там десятки монографій, праць і т. д.
Російських монографій з епохи Домінату майже немає. Щось є про відносини з варварами, але чогось серйозного я не знаходив, тільки окремі статті в збірниках та журналах. А от період пізньої Республіки - раннього Принципату (I до н. е. - I ст. н. е.) представлений багатьма працями + монографії з соціально-економічної історії.
... Вітуса (такий невгамовний сканувальник книг, без нього безліч книг не були би присутніми в мережі)...
За свою працю, на мій погляд, він заслуговує на пам’ятник. У нього є тільки один мінус - десь третина його книг не зовсім історичні (наприклад, купа сталіністської літератури). Цікаво, чи має він книгу Х. Вольфрама "Готы. От истоков до середины VI века"? В Інтернеті "гуляє" "обрізаний" варіант цієї книги, а хотілося б повний.
До речі, у мене є книга Машкіна "Історія Риму" російською мовою, я її пересканував і відправив тому ж Вітусу на опрацювання. Найближчого часу ця книга буде готова.
Величезне спасибі Вам за це, Anti Monitor! Машкін - один з класиків радянського антикознавства, тому результат вартий праці.
і книгу Майкла Гранта "Розквіт Римської імперії", де описується епоха від 161 до 337.
Це була ось така книга?
Кравчук майже аналогічний Рижову, тільки у нього трохи більше популярно-описового характеру, тоді як Рижов зробив ставку на сухий виклад біографії.
Ось, зараз шукаю книгу Кравчука "Октавіан Август", хотілося б почитати.
Література, яку Ви запропонували, стосується лише Діоклетіана та Константина, але все одно я Вам вдячний за увагу.
Та нема за що.
Ці книги стосуються їх біографій, і вони є, як і деякі книги Гранта ("Цезар", "Клеопатра"), науково-популярними.
"Падение Римской империи" Хізера я мав на увазі, коли писав про стосунки Риму з варварами (а також книги А. Х. М. Джонса "Гибель античного мира" та Т. Джонса й А. Ерейри "Варвары против Рима").
Епоха Падіння Римської імперії завжди була надзвичайно популярна у західних авторах, там можна нарахувати сотні книг, і усе почалось від книги Гіббона "Занепад і падіння Римської імперії".
У нас, в основному, книги зачіпають період від Пунічних війн до Октавіана, а потім поодинокі монографії.
Так я до сих пір не знайшов книгу, де була би детально описана Маркоманська війна, є десь 10 сторінок у книзі Колосовської "Паннонія", а це одна із важливіших війн у римській історії. Є ще надія на книгу із ЖЗЛ Фонтен "Марк Аврелій".
Теж саме про історію відносин Риму і Германії в 1 ст. до н.е. і 1 ст. н.е., хоча я знайшов значну замітку про цю війну у Маркса чи Енгельса, і за ідеєю радянські історики мали б "мавпувати" і хоча б з’явилась одна книга про Армінія, Маробода, Германіка, але нічого не було. Мене усе це дивує.
До речі, на вашій сторінці я вичитав, що у сферах ваших інтересів Парфянське царство. Можливо Ви зустрічали якусь небудь цікаву книгу про неї (книга Бокщаніна у мене є, Малькольм Колледж теж).
Так, це була саме вона (Грант М. Расцвет Римской империи. – Харьков: Книжный клуб, 2005. – 416 с., илл.).
Так я до сих пір не знайшов книгу де була би детально описана Маркоманська війна...
Мені дуже сподобалось, як написано тут - Махлаюк А. Римские войны. Под знаком Марса. Файл цей не скачував, бо я вже давно маю паперовий варіант. Першоджерел з історії Маркоманських війн два: Діон Кассій ("Римская история", що так і не була перекладена на російську і тим паче українську); "История Августов" (або Авторы жизнеописаний Августов) - біографії Марка Аврелія та Луція Вера. Трохи інформації можна знайти в творах Геродіана та Євтропія.
До речі, на вашій сторінці я вичитав, що у сферах ваших інтересів Парфянське царство, можливо Ви зустрічали, якусь небудь цікаву книгу про неї (книга Бокщаніна у мене є, Малькольм Колледж теж).
На жаль, окрім згаданої, тільки ці книги:
Струве В.В. (отв. ред.). История Ирана с древнейших времён до конца XVIII века (мій файл)
Фрай Р. Наследие Ирана (Ваш файл)
Ще є дуже дорога книга Ф. В. Режабека Маркоманнские войны 1895 р. Думаю, вона нам з Вами, навіть разом узятими, не по кишені.
Десь я цю книгу бачив у продажу у Львові.
А так, мені відома ця книга, дось легко написана, хоча та ж проблема, в основному описані періоди Пунічних війн (хоча Ревяко - найкращий в даному плані) і війн Цезаря. Є ще цікава книга Голдсуорті "15 воїнів Риму", а також дуже відомої книги про Юлія Цезаря (я виклав англійський варіант книги). Недавно Вітус пересканував книгу Сімона "Війни Рима в Іспанії", деколи і він "балує" надзвичайно доброю книгою про Рим, а не про Сталіна.
Діон Кассій ("Римская история", що так і не була перекладена на російську і тим паче українську);
Там якісь глави були перекладені, а так треба читати англійською чи в оригіналі (клінгонською :-Р).
"История Августов" (або Авторы жизнеописаний Августов) - біографії Марка Аврелія та Луція Вера. Трохи інформації можна знайти в творах Геродіана та Євтропія.
Їх переглядав, і теж надзвичайно мало інформації. Як "кіт наплакав".
Струве В.В. (отв. ред.). История Ирана
Треба переглянути.
Треба напевно собі і прикупити якусь книгу Бонгард-Левіна. Ах, мрії-мрії.
Фрай Р. Наследие Ирана
Добре, що нагадали.
Ледь не забув книгу Ю. К. Колосовської Рим и мир племён на Дунае I-IV вв. н. э. Там ціла глава присвячена Маркоманським війнам.
Про Парфію є книга Дибвойз Н. К. Политическая история Парфии.
Жаль, що я не можу виправляти коментарів.
Теж думаю купити колись. В Росії на Алібі найдешевший варіант книги десь 200 грн., а з доставкою в Україну буде та ж сама ціна, що і з Києва.
Може, і сам би купив
А зробили би її скан?
мене сильно "розорили" Прокопій Кесарійський з Діснером.
Я більше люблю читати не саме першоджерело, а його обробку (Кравчук, Дмитренко, Моммзен). А книги видавництва "Євразія" завжди були дорогими.
Хоч би книга була наполовину дешевша, я б її уже купив :-(
+ доставка до Вашого міста.
А зробили би її скан?
Так, але кинув би до Твірпкса через 3-4 місяці. Треба прочитати всю книгу, відсканувати, виправити помилки, написати латинські та грецькі букви (якщо б такі були). Проте живу на стипендію, так що збирав би гроші десь 8-10 місяців.
Я більше люблю читати не саме першоджерело, а її обробку (Кравчук, Дмитренко, Моммзен). А книги видавництва "Євразія" завжди були дорогими.
Діснер - це німецький дослідник вандалів. Скан його книги - в Інтернеті 2, 5 роки, але сторінок там нема (тож посилатись на неї у своїй магістерській я не міг), тому довелось купити паперовий екземпляр. Книга Прокопія Кесарійського "Война с персами. Война с вандалами. Тайная история" 1993 р. ("Наука"). Її в Інтернеті не було.
Магістерська на яку тему?До речі, мені підтвердили реєстрацію на Хісторіка, і я відправив повідомлення до Траяна, щоб він мені відправив той нарис Кудрявцева про маврів.
"Вандальсько-римські відносини: від протистояння до союзу (406-475 рр.)".
...той нарис Кудрявцева про маврів.
Вестник древней истории. - 1950. - № 4?
Якщо так, то завтра перечитаю в читальному залі нашої бібліотеки. Колись почав, але кинув.
Цікава у вас тема, можна розповісти і про пригоди вандалів у Іспанії, потім як прийшли до Африки і отримали від римського імператора підтвердження, що вони спадкоємці Карфагену, і про пограбування Риму, і війну між вандалами і Візантією, де є чорні справи візантійців, а саме підкуп, і хитрий задум Гейзеріха про спалення флоту ромеїв за допомогою брандерів.
Якщо так, то завтра перечитаю в читальному залі нашої бібліотеки. Колись почав, але кинув.
Ні, дякую, не потрібно, мені Траян відповів, що пошукає і відправить на мило.
А так тема досить цікава, майже зовсім не описана в історіографії.
В радянській історіографії вандальській тематиці, наскільки мені відомо, не присвячено жодної монографії (там по Великому переселенню народів узагалі бідно, окрім праць про готів та соціально-економічні відносини + Корсунський - Гюнтер, а ще посібник "Міжнародні відносини..." Сиротенка). Окрім згаданого, є тільки маленькі посібники тго ж таки В. Т. Сиротенка та частково підходить праця Ділігенського.
У періодиці Радянського Союзу по вандалах знайшов такі статті:
Беляев С. А. Об одном противоречии «Истории» Виктора из Виты / Античность и современность: Сборник. К 80-летию Ф. А. Петровского. М., 1972.
Беляев С. А. Когда Гейзерик захватил Балеарские острова? / Античная древность и средние века: Сборник. – Вып. 10. – Свердловск, 1973.
Беляев С. А. Существовал ли в Вандальском королевстве фиск (государственная казна)? / Средние века: Сборник. – Вып. 36. – М., 1973.
Беляев С. А. О сенаторах «Истории» Виктора из Виты / Средние века: Сборник. – Вып. 38. – М., 1975.
"Совківська" історіографія завжди була досить цікавою, здається вона була надзвичайно плодовитою, але якщо глибше подивитися, то там безліч тем залишилося без уваги, приміром Епір (взагалі не було великих досліджень), ті ж вандали (далі не пригадаю). Тоді як інші є заповнені, хоча б історія Візантії, там є безліч істориків від Успенського до простого студента (хоча історія Візантії після 1204 дуже мало освітлена), та ж сама справа з епохою Риму (перехід від Гракхів до Августа), а інші зовсім не досліджені (епоха від Антонінів до Діоклетіана). Чи Наполеон, крім Манфреда і Тарле, є ще якісь його історики?
є тільки посібник В. Т. Сиротенко
Вам видніше. Можна назву посібника?
Беляев С. А. Когда Гейзерик захватил Балеарские острова?
Треба почитати. А то самому цікаво.
"Народные движения в Северной Африке и королевство вандалов и аланов". Цей посібник можна скачати тут .
Сиротенко написав ще один посібник про варварів та Римську імперію - "История международных отношений в Европе во второй половине IV - начале VI в.".
Треба почитати. А то самому цікаво.
Нічого особливого. Почитайте.
Сиротенко написав ще один посібник про варварів та Римську імперію - "История международных отношений в Европе во второй половине IV - начале VI в.".
Неодмінно треба прочитати.
До речі, що з Вольфрамом?
Буду мати на увазі. Хоча я не дуже цікавлюся цією епохою, "моя епоха" закінчується смертю Септимія Севера, а наступна цікава мені епоха починається з Юстиніана і до арабських завоювань.
До речі, що з Вольфрамом?
Так і не відповів. Можливо не помітив. Треба винести цю книгу в загальний список "вимог" до Вітуса.
Anti_Monitor, можете дати посилання на список вимог до Вітуса?
Валхалла
Ну, назвавши "списком "вимог"", я пожартував, це більше прохання пересканувати, за змоги.
На сайті потрібно зареєструватися.
У Вас в списку моїх вимог до Вітаутуса невірне посилання. Якщо можна, виправте.
Взагалі-то, за деякими свідченнями (наприклад, Іоанна Антіохійського), в 468 р. Гейзеріх підкупив Василіска - візантійського командувача флоту. Війна ж 533-534 рр. виходить за межі моєї роботи. Ви, напевно, маєте на увазі Году - намісника Сардинії.
Ні, дякую, не потрібно...
Я за власним бажанням, щоб поділитися враженнями. Але, власне, у Моммзена про вторгнення маврів до Іспанії в V томі непогано написано.
Я якраз про цю війну 468 року - експедицію 1113 кораблів у Африку, де Гейзеріх підкупив Василіска, а потім підпалив візантійський флот за допомогою брандерів.
Війна ж 533-534 рр. виходить за межі моєї роботи.
На жаль (а можливо, і ні) також цікава війна. Хоча мене більше цікавить війна Юстиніана в Італії та Іспанії (ось тут і є загадки).
де є чорні справи візантійців.
Мій ляп, подумав про візантійців і написав "візантійців", а треба було "вандалів".
Ви, напевно, маєте на увазі Году - намісника Сардинії
Я чомусь не пам'ятаю такого.
Я за власним бажанням, щоб поділитися враженнями.
Та у мене уже є ця стаття, зараз тільки роздрукую і буду читати.
Але, власне, у Моммзена про вторгнення маврів до Іспанії в V томі непогано написано.
Де я таке пропустив? Це було у дореволюційному виданні? А то у мене в друкованому вигляді тільки том 3 книга 5 із "Римської історії".
Моммзен Т. История Рима. Т. V. Провинции от Цезаря до Диоклетиана. - М.: Издательство иностранной литературы, 1949. - 631 с.
Я чомусь не пам'ятаю такого.
Прокопій пише про нього ("Война с вандалами"):
"Среди рабов Гелимера был некто Года, по происхождению гот, смелый, энергичный и физически очень сильный. Казалось, он был очень предан интересам своего господина. Этому Годе Гелимер поручил остров Сардинию как для того, чтобы охранять ее, так и для того, чтобы собирать ежегодную дань. Но он не сумел пережить посланного судьбой счастья, душа его не выдержала, он попытался захватить власть, и не только не считал нужным отправлять ежегодную дань, но весь этот остров он отнял у вандалов и завладел им. И когда он услышал, что василевс Юстиниан собирается идти походом против Ливии и Гелимера, он написал ему следующее: «Не под влиянием необдуманного порыва и не потому, что я испытал от своего господина оскорбление, я решился на отпадение, а потому, что увидал, сколь велика его жестокость по отношению к родственникам и подданным; я по доброй воле не захотел быть участником его бесчеловечных поступков. Лучше служить государю справедливому, законному, чем тирану, приказывающему совершать беззакония. Согласись же содействовать мне в моем стремлении и прислать мне войско, чтобы у меня было достаточно сил защищаться от нападения». Василевс получил это послание с радостью и отправил к нему послом Евлогия с письмом, где он хвалил Году за его разумное решение и его ревность к справедливости; он обещал ему содействие, намереваясь дать солдат и стратига, который вместе с ним будет охранять остров и сможет помочь ему в других отношениях так, чтобы со стороны вандалов он не испытал никаких неприятностей. Прибыв на остров Сардинию, Евлогий обнаружил, что Года принял имя царя и внешние знаки власти, а также окружил себя телохранителями. Когда он прочел письмо василевса, он сказал, что желательно, чтобы в знак союза к нему прибыли солдаты, а в военачальнике он совершенно не нуждается. Написав то же самое василевсу, он отослал с этим письмом Евлогия.
Василевс, еще не зная об этом письме, стал готовить для совместной с Годой охраны острова четыреста воинов во главе с архонтом Кириллом".
Дивився у дореволюційному виданні, там всього один абзац.
Прокопій пише про нього ("Война с вандалами"):
Згадав.
У тому виданні, що я вказав, 2/3 сторінки (18 строк + 28 строк примітки мілким шрифтом) присвячені вторгненням маврів до Іспанії.
Треба почитати.
Ви прочитали?
Ви можете зробити фотографію чи скан (якщо книга ваша)?
Найімовірніше, дореволюційне видання було дещо обрізаним відносно радянського.
Ви прочитали?
Читаю :-). Просто трохи зараз зайнятий, та статтю зберіг.
Книга не моя (знаходиться в читальній залі), але я зробив пару ксерокопій. У суботу, якщо не забуду, зроблю скан і перешлю Вам на e-mail.
Читаю :-). Просто трохи зараз зайнятий, та статтю зберіг.
Що Ви маєте на увазі?
Буду дуже вдячний, до речі, дещо про маврів знайшов у книзі по історії Іспанії, яку недавно виклав, автор - Лалагуна.
Що Ви маєте на увазі?
Я маю на увазі статтю про завоювання вандалами Балеарських островів.
Є в кого вчитися :-)
Що Ви мали на увазі, коли написали, що книга "Гуситские войны" знайшлася?
Що Ви мали на увазі, коли написали, що книга "Гуситские войны" знайшлася?
Книга Рубцова була у одного знайомого Вітуса, і він дав її на обробку.
До речі, чим відрізняються видання 1987 і 2003 року "Хрестоматии по истории Древнего Рима" за ред. Кузіщина?
Взагалі-то, скоріше за все це помилка.
Зрозуміло.
Так, але кинув би до Твірпкса через 3-4 місяці. Треба прочитати всю книгу, відсканувати, виправити помилки, написати латинські та грецькі букви (якщо б такі були). Проте живу на стипендію, так що збирав би гроші десь 8-10 місяців.
Я більше люблю скани, такі як робить їх Вітус, без перетворення в текстовий документ. Я книгу Машкіна сканував два дні (перший день всього 20-30 сторінок) (сірий скан). Потім кинув в СканКромсатор і за кілька годин він зробив очищений скан. Но, у мене книги не так получаються так як у Вітуса, тому і йому відправив. Тому краще робити скани як у Вітуса, ніж ФайнРідером(чи подібним).
Тому я за тільки за Дежавю і Пдф.
Діснер - це німецький дослідник вандалів. Скан його книги - в Інтернеті 2,5 роки, але сторінок там нема, тому довелось купити паперовий екземпляр.
Я не дуже цікавлюся вандалами, но ось із цієї серії хотів купити книгу про Фрідріха Барбароссу, але на жаль, коли "припекло", її уже не було.
А хіба її не було в інтернеті чи переклад від "Науки" чимось відрізнявся від інших?
Це ваш скан і оброблення /file/609063/
Це ваш скан і оброблення /file/609063/
Ні, цей скан не мій. Згадав, скан книги Прокопія в RTF був в Інтернеті з 2009. Взагалі видань Прокопія було досить багато:
Прокопий Кесарийский. Война с готами / Пер. С. П. Кондратьева. М., 1950.
Прокопий Кесарийский. Война с готами. О постройках / Пер. С. П. Кондратьева. М., 1996.
Прокопий Кесарийский. Война с персами. Война с вандалами. Тайная история / Пер., ст., комм. А. А. Чекаловой. М., 1993 (СПб., 1998, 2001).
Мені була потрібна книга з "Войной с вандалами". Від дореволюційного видання я отримав дуже неприємне враження.
Прокопий Кесарийский. Война с готами / Пер. С. П. Кондратьева. М., 1950.
Прокопий Кесарийский. Война с готами. О постройках / Пер. С. П. Кондратьева. М., 1996.
Прокопий Кесарийский. Война с персами. Война с вандалами. Тайная история / Пер., ст., комм. А. А. Чекаловой. М., 1993 (СПб., 1998, 2001).
Це як переклади Дюни Френка Герберта, є безліч перекладів, але усі з помилками і неточностями. Навіть прославлений переклад Вязникова для АСТ, наскільки я дивився на сайті фанатів Дюни, то і там є помилки, хоча книга і надзвичайно цікава (хоча, я читав і цікавіші, Хайнлайн, Азімов, а книга Бестера "Тигр! Тигр!" - за один день прочитав, не міг відірватися).
Мені була потрібна книга з "Войной с вандалами". Від дореволюційного видання я отримав дуже неприємне враження.
У мене є книга Гіббона, тому потреби в Прокопії не бачу.
Ось зараз читаю Діона Кассія на англійській, цікава річ, но чомусь мало. Балломар згадується всього раз(?) (хотів би про нього написати у Вікіпедію). Хоча наскільки мені відомо, Діон Кассій найбільше писав про неї.
Можливо, вам відома найповніша збірка Діона Кассія.
І треба якось когось підштовхнути до його перекладу хоча б з англійської.
Трохи інформації є на сайтах Римская слава (третій пост знизу) та Древний Рим. Тут написано про битву в Тевтобурзькому лісі. Можливо, все це Вам відомо, але більшого запропонувати, на жаль, не можу.
Но, я шукав англійську версію і її знайшов
http://penelope.uchicago.edu/Thayer/E/Roman/Texts/Cassius_Dio/home.html
Ще російські переклади згадані тут http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%BE%D0%BD_%D0%9A%D0%B0%D1%81%D1%81%D0%B8%D0%B9
В книзі Ю. Колосовської II глава - "Племена и Рим на Рейне и на Дунае и I в. до н.э. - I в. н.э.: свевы, маркоманны, херуски, даки" (с. 27-71) і, як я вже писав, V глава - ""Маркоманнские войны" с племенами на Дунае" (с. 128-157) {про сторінки я прочитав в рецензії у ВДИ}, в книзі Махлаюка є інформація на с. 278-281 та 353-359 (про війну з кімврами та тевтонами - с. 250-262).
Zwikker, W. Studien zur Markussäule (опис подій війни за Колоною Аврелія).
На превеликий жаль, книга німецькою мовою, тому треба негайно вчити німецьку :-)
Не знаю, я її не вчив, хоча і сам Наполеон говорив, що німецьку мову неможливо вивчити (він її вчив, але не вийшло, хоча він і французькою говорив з сильним акцентом).
Що й сказати: мова Гітлера. :-)
Не тільки Гітлера, але й Моммзена, Нібура, Сімона і ще безлічі істориків, імена яких я не памятаю і не знаю. :-)
Я б не взявся її вчити навіть за гроші.
Зараз такі часи. Колись німецька мова була надзвичайно популярна в Російській імперії (хоча потім поступилася французькій).
Але Вам бажаю успіхів в цьому
Не думаю, що я її вивчу, у мене нема нахилу до вивчання іноземних мов, англійська сама собою вийшла через постійне читання з Інтернету англ. текстів, польська, тому що я в дитинстві дивився мультфільми на польській мові (розумію усе, але ось писати польською не вмію) :-Р, а російська через читання російськомовних книг. Ось такі справи.
Як ви думаєте, хтось на сайті зголосився би перекласти книгу Цвіккера за бали?
Перша половина XVIII ст. - "золотий вік" німецької мови в Росії (1730-1741 рр. - ще й німців у Росії).
Навряд чи. Але спробувати варто. Напишіть оголошення тут.
Треба винести цю книгу в загальний список "вимог" до Вітуса.
Внесіть, будь ласка і вказані книги (якщо можна). Це те, що мені потрібно найбільше.
Треба колись написати, хоча б хтось якусь главу переклав.
Внесіть, будь ласка і вказані книги (якщо можна). Це те, що мені потрібно найбільше.
Зараз внесу. Тільки треба познаходити відповідні книги на Озоні чи Лабіринті.
Поясніть, навіщо?
Називається "Kovacs Peter, Marcus Aurelius' Rain Miracle and the Marcomannic Wars"
Я копіював з сайту, з якого скачував.
Що стосується його змісту - не можу нічого сказати, бо англійську знаю задовільно.
Англійську знаю не краще, але ось читати треба і хоча б зрозуміти суть.
Адміністратор з Хісторіки уже прислав Вам підтвердження заявки?
Я зареєструвався на ancientrome.ru і створив тему про Маркоманські війни і вторгнення маврів. Аелія є також на цьому сайті, можливо, вона допоможе.
Все-таки, я думаю спочатку прикупити книгу "Політична історія Парфії", а то вона єдина в свому роді, я її шукав на англійській мові і не знайшов! За ідеєю, вона уже давно мала гуляти в Неті. Якщо не передумаю.
{про сторінки я прочитав в рецензії у ВДИ}
За рецензію велике спасибі.
в книзі Махлаюка є інформація на с. 278-281 та 353-359
В принципі в Махлаюка та ж інформація, яку я знав. Але не згадано, що керував походом на Рим вождь маркоманнів Балломар, надзвичайно відома фігура свого часу, фактично той же Децебал для Марка Аврелія, як і Тевтобод для Марія (якщо фантазію розгуляти, можна привести десятки прикладів). Є виклад легенди про божественний дощ. Ось що нове дізнався для себе, то це імена царів квадів.
Ось про Германію на перетині АД і ВС, а саме битву в Тевтобурзькому лісі, є стаття в журналі "Навколо світу", та книга Крізі "15 найвеличніших битв історії" (тільки у нас це двотомник з іншою назвою), є, як це не прискорбно, хороша замітка у Енгельса (чисто випадково знайшов), і ще якісь книги.
Про війну з кімврами і тевтонами треба звичайно брати книгу Моммзена (2 том), на жаль він тільки є у версії ще часів царської Росії.
Я як раз звітам скомпілював ось так книгу Моммзена разом 1-й том.
/file/184771/
Треба час від часу передивлятися Зміст, бо кількість глав поповнюється
А ось цього не знав, спасибі.
через Новини можна слідкувати за інформацією, що з’являється на сайті «Древний Рим»
Треба слідкувати.
Не зрозумів: "звітам" - це "звідтіля"?
А то ціна дуже кусюча, я ще такої не зустрічав.
Про книгу Колосовської я чув, але ніде не бачив. Дякую, що вказали на те, що вона в укр. Алібі. Можливо і колись куплю, тількі гроші назбираю :-(, якщо тільки не знайдеться когось швидшого. Все таки, я більше розраховую на книгу Фонтена "Марк Аврелій", ЖЗЛ і іноземний історик зазвичай надзвичайно хороше поєднання (згадую Ру - "Тамерлан").
Знаю, є ще така книга по історії Парфії Дибвойз. Політична історія Парфії, але на жаль також "кусюча".
Десь, я цю книгу бачив у продажу у Львові.
А так, мені відома ця книга, дось легко написана, хоча та ж проблема, в основному описані періоди Пунічних війн (хоча Ревяко - найкращий в даному плані) і війн Цезаря.
В книзі А. Махлаюка (с. 421-437) досить докладно написано про Маркоманські війни, іноді цитується Діон Кассій. У всякому разі кращого опису цих війн я не зустрічав.Довідкова інформація (можливо, знадобиться) та бібліографія:К этому времени на северных границах Империи через Дунай перешли грозные германские племена. Кстати, дунайскую границу охраняло целых 10 легионов (для сравнения – на Рейне стояло 4 легиона). Эта миграция привела к событиям, серьезно изменившим карту Европы. Сначала в Верхнюю Германию вторглось племя хаттов. С ним удалось справиться, но через четыре года сложилась гораздо более сложная ситуация, когда относительно романизированные маркоманы заодно с лангобардами и другими племенами переправились через Дунай, а их союзники сарматы выступили между Дунаем и Тисой. В 167 г. Марк Аврелий был вынужден прибыть на северную границу, и с тех пор его основной задачей была организация отпора германцам.
В 170 г., или чуть раньше, маркоманны и квады, прорвавшиеся через равнинные земли южнее верхнего и среднего течения Дуная, сожгли Опитергий и осадили Аквилею. Почти одновременно племена из карпатского региона, захватили область в нижнем течении Дуная и проникли в Грецию, где разграбили Элевсин. Армии Аврелия были ослаблены страшной эпидемией, пришедшей с востока, и смогли навести порядок лишь после затяжных кампаний. Императору пришлось разрешить германцам поселиться на территории Империи – в Дакии, Паннонии и самой Германии. Тем самым было положено начало варваризации Римской империи. Также Аврелий решился на захват новых территорий и создание двух новых провинций: Сарматии между Дунаем и Тисой, и Маркомании на территории современных Словакии и Моравии.
В 175 г. императору пришлось отправиться на восток, где поднял мятеж Авидий Кассий, управлявший римскими провинциями в Азии. Возможной причиной мятежа стали слухи о гибели Марка Аврелия на Дунае. Так или иначе, но претензии Кассия на императорский трон поддержали все восточные провинции, кроме Вифинии и Каппадокии. Но когда стало известно, что Аврелий собирается на восток, то восстание угасло само собой, а Кассий был убит своими же приближенными.
Наведя порядок на востоке, Аврелий вернулся в 176 г. в Рим, а на следующий год вновь отправился на северную границу сражаться с германцами. В 178 г. римляне одержали значительную победу над маркоманами, которая почти позволила обеспечить осуществление захватнических намерений Аврелия. Но после смерти императора в 180 г., его сын и наследник Коммод отказался от завершения захвата новых территорий.
[Войны древнего Рима: Расцвет и закат Римской империи (Шустов В. Е.)]Источн.: SHA, Marc., 12-14, 27; там же, Commod, 12; Aur. Vict., De Caes., XVI; Dio Cass., LXXI, LXXII.Лит.: Farguharson A. S. L., Marcus Aurelius: his life and his world, Oxf., 1951; Oliva P., Einige Probleme der Markomannenkriege, "Sozialökonomische Verhältnisse im alten Orient und im klassischen Altertum", В., 1961, S. 217-27.
[Советская историческая энциклопедия]
Є ще книга Колосовської /file/227176/ З неї також дещо дізнався.
[Войны древнего Рима: Расцвет и закат Римской империи (Шустов В. Е.)]
В принципі, тут теж саме, що і у книзі Махлаюка, але є згадка про кількість легіонів, про вторгнення хаттів(насправді, їх вторгнення було не в 163, а в 161-162 (навіть 160), в останній рік правління Антонія Пія і перший Аврелія).
І про саме прибуття Марка Аврелія на фронт також існують різночитання, а ще більше зі самим вторгненням Балломара, то він відбувся в 169, то в 170.
Почти одновременно племена из карпатского региона, захватили область в нижнем течении Дуная и проникли в Грецию, где разграбили Элевсин.
Про цю подію я знайшов статтю у ВДИ:
О. В. Кудрявцев — Вторжение костобоков в балканские провинции Римской империи
А доречі, про ВДИ, я там знайшов надзвичайно цікаву статтю
О. В. Кудрявцев — К вопросу о вторжениях мавров в испанские провинции Римской империи во второй половине II в. н. э.
А історія цього вторгнення ще більш загадкова, ніж Маркоманнські війни, єдину згадку я знайшов у книзі Альтаміра-і-Кревеа, але тільки згадку, що було два вторгнення і все. Але, на превеликий жаль, посилання, щоб скачати цю статтю, вмерло, втім я знайшов її автора (такий собі "Марк Ульпий Траян"), але ніяк не можу зареєструватися на сайті historica.ru (тут є як раз "мертве посилання"). Думаю, можливо, ви там зареєстровані, і могли б мені допомогти, і зв'язатись зі "Марком Ульпієм Траяном" і отримати її, а то вона відкриває ще невідому сторінку в історії Риму.
Про неї дещо знаю. Це ж я її виклав.
...посилання, щоб скачати цю статтю, вмерло, втім я знайшов її автора (такий собі "Марк Ульпий Траян"), але ніяк не можу зареєструватися на сайті historica.ru (тут є як раз "мертве посилання"). Думаю, можливо, ви там зареєстровані, і могли б мені допомогти, і зв'язатись зі "Марком Ульпієм Траяном" і отримати її, а то вона відкриває ще невідому сторінку в історії Риму.
Я зареєструвався там кілька місяців тому. Поки написати ні "Траяну", ні Елії не виходить. Буду намагатися з ними поспілкуватися.
Сайт, наскільки можу судити, хороший, але ось проблема з реєстрацією.Я здається навіть вас бачу.
P. S. Так, я зараз на сайті historica.
Я тільки що зареєструвався на цьому сайті десь в п'ятий раз:-). Всі попередні рази невдалі.
У мене проблеми набагато складніші: не можу навіть відповісти на пост, що Ви згадували, та й взагалі написати повідомлення.
У мене така ж проблема, просто Адміністратор не активував користувача. У мене та ж сама проблема. Хоча б можна було написати приватне повідомлення чи на мило, а то ніяк. Здається, зареєструвався, але не можеш нічого зробити. І навіщо так "тупо" зроблено, можна тільки здогадуватись.
Хоча і там мало про Маркоманську війну, проте багато про Маробода.
Я думав, ви як історик, можливо, розкриєте очі на декілька книг про Рим на українській.
Треба, все-таки, щоб хтось переклав Моммзена на українську.
Російських монографій з епохи Домінату майже немає. Щось є про відносини з варварами, але чогось серйозного я не знаходив, тільки окремі статті в збірниках та журналах. А от період пізньої Республіки - раннього Принципату (I до н. е. - I ст. н. е.) представлений багатьма працями + монографії з соціально-економічної історії.
Дайте пригадаю, є книга "Князький. Император Диоклетиан и закат античного мира", наскільки я чув про неї, дуже хороша книга. Взагалі всі книги видані в "Античній бібліотеці" дуже хороші.
Про Констянтина Великого, є дві книги, Дж. Бейкера (дуже цікава) і Буркхарда "Век К. В.". Це наскільки я памятаю.
Є ще книга, пересканована Вітусом, "Хизер. Падение Римской империи", але наскільки я памятаю, вона уже про епоху з Валентиніана І.
Можливо, вам знайомі ці книги. Всяке буває.
А ось з Принципату справді багато, той же Машкін (Август), Утченко (Юлій Цезар і Ціцерон). Хоча і попередні епохи є досить добре описані в працях: Казаров (Пірр), Ревяко (Пунічні війни), Ковальов (Ганнібал), Молев (Мітрідат), і це тільки популярні книги, а скільки з історії господарства, розвитку рабства, повстань і т. д.
За свою працю, на мій погляд, він заслуговує на пам’ятник.
І не тільки йому, на Рутрекері є багато сканувальників, серед них виділяється Дарк_амбіент, але там деякі книги бажають чекати кращого, так зроблена вичитка з помилками, деякі книги з чорними полосами і деколи навпаки є білі полоси, коли не видно тексту, треба з цим боротись.
У нього є тільки один мінус - десь третина його книг не зовсім історичні (наприклад, купа сталіністської літератури).
У нього такі смаки, що поробиш, не буду я його за це звинувачувати, старається, прагне людям допомогти, одного разу мені сказав, що він пересканував/обробив більше сотень книг, і в це легко повірити (зрозуміло, що деякі скани йому відправляли для обробки).
Цікаво, чи має він книгу Х. Вольфрама "Готы. От истоков до середины VI века"? В Інтернеті "гуляє" "обрізаний" варіант цієї книги, а хотілося б повний.
Я його запитаю, можливо є.
Величезне спасибі Вам за це, Anti Monitor! Машкін - один з класиків радянського антикознавства, тому результат вартий праці.
Та нема за що, тим більше, якщо люди (історики) дізнаються, що у мене книга Машкіна і сканер в дома, і я її ще не пересканував, то вони візьмуть і закидають мене помідорами :-)
С наступающим.
Искренне благодарю за пятерочку!
У Вас очень яркий профиль и очень много хорошей литературы.
Вы заслуживаете оценки "отлично"!
Если понадобится помощь, обращайтесь!
Если у меня то хорошее.
вот решил еще кому нибудь поднять настроение.
а ваша оценка была у меня последней в профиле.
все просто..
Велике вас спасибі
Чому люди не можуть зробити один красивий скан, щоб усі ним користувались, а видаляють сторінки, роблять сторінки з чорними полосами, із закарлюченими чи "нечитабельними " малюнками?
Я в Восторге) Всего самого светлого!
Вы верно подметили отсутствие моего любимого Автомодераторушки в списке модераторов на страничке о Сайте!За наблюдательность и внимание к деталям! Благодарю! Успехов!